Перехрестя

Про Медвін. Не знаю навіть, з якого боку почати. Чи то незручне

розташування "КиївЕкспоПлази", чи то конкуренція за людей

з Укр.Домом, Чернівцями та Львовом, де також проходять

літературні ярмарки/фестивалі впритул один до одного,

чи банальна втома від літературних заходів... Але в Літературній

кав’ярні цього разу було, м’яко кажучи, "яблуку ніде впасти".

Втім заплановані заходи відбулись. 

Київська молодіжна літературна студія «Перехрестя» готувалась

до виступу на книжковому ярмарку заздалегідь. Анонсами на

різних сайтах, дотичних до української сучасної літератури, було

поінформовано літературну спільноту про майбутні поетичні читання.

Однак виявилось, що в залі медвінівської Літературної кав’ярні опинились

лише випадкові слухачі, які прийшли на ярмарок купити книжки. 

Ситуація, яка склалась у літературній спільноті, коли літературні

заходи влаштовуються літераторами для літераторів, які є і

виступаючими, і глядацькою масовкою – відома і жодних оптимістичних

думок не навіює. Проте цього разу навіть літератори не прийшли.

Мова йде не лише про виступ студії «Перехрестя». Я була на виставці

впродовж двох днів і мушу зазначити, що нікого з «дорослої» програми

не побалувано великою кількістю глядачів (багатолюдними були лише заходи

для дітей). 

Розмірковуючи над цим, я дійшла висновку, що, зрештою – це добре.

Усі звикли, змирились і пристосувались до того, що літератори підтримують

один одного за принципом: я до тебе, ти до мене, і перестали звертати

увагу, що, крім літераторів чи якимсь чином причетних до літератури людей,

на літзаходах майже нікого немає. Тож потрібен ось такий стрес, щоб

усвідомити: щось ми робимо не так, не до тих звертаємось,

не на тих орієнтуємось, у чомусь не допрацьовуємо і т.д. і т.п.

У літстудії «Перехрестя» є деякі ідеї та напрацювання стосовно того,

як виходити з цього глухого кута, але вони потребують особистих зусиль

кожного з учасників. 

 Але повернімось до поетичних читань на Медвіні. Літстудію

"Перехрестя" представляли Вікторія Осташ, Марина Єщенко,

Максим Меркулов та я, Антоніна Спірідончева. Також до нас

доєдналась Лідія Стрельченко, дипломантка першого всеукраїнського

конкурсу урбаністичної поезії «УРБА-Перехрестя». Читання

не обмежувались урбаністичною поезією, адже кожен з авторів

працює у своєму напрямку. 

Вікторія Осташ розповіла про нові умови конкурсу урбаністичної поезії

«Урба-Перехрестя», що був ініційований літстудією та підтриманий Національною cпілкою письменників України. У травні цього року

вперше відбулось нагородження переможців і дипломантів

«Урба-Перехрестя-2012», а зараз почався новий прийом робіт. 

Антоніна Спірідончева, крім віршів, зачитала кілька прозових уривків

зі своєї нової книги «Малолітка», яка найближчим часом вийде друком.

А Максим Меркулов похвалився щойно виданою у видавництві

Сергія Пантюка дебютною книжкою "Крок у занеб’я",

завершивши поетичний захід невеличкою автограф-сесією.