Категорії розділу

Юлія БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА [1]
Авторська сторінка
Наташа ГОНЧАРОВА [0]
Авторська сторінка
Марина ЄЩЕНКО [1]
Авторська сторінка
Валентина ЗАХАБУРА [2]
Авторська сторінка
Наталя КЛИМЕНКО [1]
Авторська сторінка
Діма КНЯЖИЧ [1]
Авторська сторінка
Олександр КОЗИНЕЦЬ [1]
Авторська сторінка
Максим МЕРКУЛОВ [0]
Авторська сторінка
Марина МИХАЙЛЮК [0]
Авторська сторінка
Леся МРУЧКІВСЬКА [2]
Авторська сторінка
Володимир ОСИПЕНКО [2]
Авторська сторінка
Вікторія ОСТАШ [2]
Авторська сторінка
Інна ПРОКОПОВИЧ [1]
Авторська сторінка
Надія САДОВА [2]
Авторська сторінка
Антоніна СПІРІДОНЧЕВА [11]
Авторська сторінка
Євгенія ЧУГУЙ [0]
Авторська сторінка
Олександра ШАПОВАЛ [2]
Авторська сторінка
Оксана ШАФАРЕВИЧ [2]
Авторська сторінка
Про авторів "Перехрестя" [11]
Біо-(Бібліо)-графії...
Майстерня: Проба пера [0]
Твори початківців

Форма входу

Кошик

Ваш кошик порожній

Пошук

Наше опитування

Що означає для Вас літстудія "ПЕРЕХРЕСТЯ"
1. коло друзів та однодумців
2. засіб демонстрації своїх можливостей і свого хисту
3. місце живого спілкування
4. не замислююсь над цим
5. майданчик для старту в літературі
6. місце де можна дізнатися про щось нове
7. можливість обміну енергією
8. інше (вказати що саме)
9. місце розваг і відпочинку
Всього відповідей: 27

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вівторок, 21.11.2017, 04:27
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Перехрестя

Галерея авторів та літературних героїв

Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 40
Показано матеріалів: 1-10
Сторінки: 1 2 3 4 »

Нещодавно у видавництві «Зелений пес» побачила світ нова книга Антоніни Спірідончевої - «Малолітка». Це збірка оповідань про дівчат, які стають дорослими. Твори, що увійшли до неї, є досить конфліктними, в них піднімається великий спектр проблем, з якими зіштовхується молода дівчина: починаючи від зіпсованих стосунків з батьками, непорозуміння з подругами, відчуття несправедливості, викривленого бачення благополуччя і закінчуючи такими, що стосуються здоров’я, кохання і перших стосунків, небезпечних розваг, майбутньої професії, творчості. Героїні шукають свій шлях у житті, часто впираючись у закриті двері, залишаючись сам на сам зі своїми проблемами, прагненнями і переживаннями. Подекуди зворушливі, подекуди сповнені цинізму, усі твори «Малолітки» об’єднані особистим бунтом героїнь проти різноманітних рамок, встановлених суспільством.

Критика і самокритика | Переглядів: 269 | Додав: Антонина | Дата: 13.12.2012 | Коментарі (0)

Привіт!
Починаємо збирати вірші до дня св. Валентина?
Пропоную так: по 5 віршів від кожного - таких, що на думку автора мають чуттєво прикрасити це свято.
А я зверстаю електронну книжку і підчеплю її на книжковий сайт для вільного скачування. А шо? Прогрес! Електронні книжки - це тепер серйозні книжки!
Тільки треба знайти когось, хто обкладинку намалює (як мінімум) і всередині книжки якісь художні закарлючки (як максимум).
Хто що про це думає? Збираємо?

Критика і самокритика | Переглядів: 577 | Додав: Антонина | Дата: 03.02.2012 | Коментарі (4)

Уявляєш – завеснієш ти,

Уявляєш – і я воскресну.

Твори | Переглядів: 438 | Author: Наталя Клименко | Додав: Ostashkіna | Дата: 15.12.2011 | Коментарі (1)

Киянка, за фахом філософ-релігієзнавець, поет-бард. Працює бібліотекарем. Любить кататися на сноублейдах та подорожувати (те й
те трапляється не дуже часто, але ж!)...
БІО | Переглядів: 236 | Author: Вікторія Осташ | Додав: Ostashkіna | Дата: 03.12.2011 | Коментарі (0)

Ваш Нотр Дам на розпатланій вулиці...
…Як важко вірити й летіти над світи
До мови серця – в осінь непомітну!

Ятоморе

Море приходить до мене повз вікна –
Дотиком солі на вогкій щоці.
Море трима Аю-Дагові ікла
І не збивається на манівці.

Шурхіт таємний нічного створіння –
Море безкрає ридає дощем.
Вітер на попіл стирає каміння...
Море на попіл стирає мій щем...

Море – це місто із мушлів й коралів,
Де кашалоти й медузи повільні –
Аристократи.
Але в ідеалі
Море – це я і мої сновидіння
.

Твори | Переглядів: 368 | Author: Вікторія Осташ | Додав: Ostashkіna | Дата: 03.12.2011 | Коментарі (0)

Народилася 9 травня 1972 року в Києві.

За фахом – літературний редактор, працює викладачем.

Кандидат філологічних наук. Член НСПУ та Ради НСПУ.

Автор поетичних книг "САД-О.К.” (Київ, 2002) та "ВІЗІІ” (Львів, 2006), романели «Пристрасті за генієм» (часопис "Київ”, №9, 2004), оповідань («Нова проза», Луцьк, 2006).

Член літради Міжнародного клубу православних літераторів «Омілія».

З 2003 року очолює Київську літстудію "Перехрестя” при НСПУ.

БІО | Переглядів: 276 | Author: Вікторія Осташ | Додав: Ostashkіna | Дата: 03.12.2011 | Коментарі (0)

так довго зважуєш омани...
Твори | Переглядів: 445 | Author: Вікторія Осташ | Додав: Ostashkіna | Дата: 03.12.2011 | Коментарі (5)

За освітою режисер, філософ. Живе і працює у м. Києві.
 
Перша прозова публікація – в літературно-мистецькому журналі "Світовид" (1999).
 
Переможець Міжнародного літературного конкурсу "Гранослов-2004" у номінації "проза", за результатами якого вийшла друком перша книжка – збірка прозових творів "У пошуках ноти" (Київ, 2005). 
БІО | Переглядів: 262 | Author: Вікторія Осташ | Додав: Ostashkіna | Дата: 30.11.2011 | Коментарі (0)

...І ти раптом повіриш, що щастя буває і не таким мінливим,
як його малювали перед тобою…

ПОЧАТОК ЧОРНОГО КВАДРАТА

Ти вигадав місто без назви і мешкаєш у ньому.
Без імені і без адреси… Без почуттів…
Наявнієш просто у місті сухої скорботи і
проживаєш одне з наймарніших життів…

Ромо майстрував крила і бачив небо. Перед осінню завше хочеться відлетіти зчервонілим листком кудись у далеку Нігерію… Хоча, і Зімбабве непогане місце…
Ромо не бавив дівчат. Вони здавалися йому бридкими. Він лагодив крила і не зважав ні на спекотливе маячіння жовтих примарливих плям перед очима, ні на спітнілі долоні. Жива була у селищі легенда про самовпевненого Ікара. Ромо не вірив у легенди, та, навіть, якщо б і вірив, то все-одно б лагодив оці крила.
- Що будеш із ними робити?
Дурна Лелька! Вона нічого не тямить у прагненні… Хоча, можливо, щось і тямить…Та це щось вже надто заземлене і вузьке… А у мистецтві вона дійсно не розуміється.
/…/
- Ромо має летіти!
- Ромо летить!
- Ромо!
- Ромо!!
- Ромо!!!
Як вони потребують видовища! Подивувався Ромо, зорячи натовп. Видовище… А, можливо, - то і є сенс існування… Сьогодні я - видовище. Кожна людина мріє бути у центрі уваги, тільки більшість вимагає гарантовану власну безпеку.
Ромо лагодив востаннє крила.
Його абрис на тлі яскравого неба не говорив, стверджував рішучість і непохитність наміру.
"Ікар зовсім нічого не знав про сонце, якщо вірити усім цим байкам про нього… я знаю про сонце усе. Головне – сонце – є протистояння Чорному Квадрату”.
Ромо підвів голову назустріч сонцю…

Твори | Переглядів: 261 | Author: Вікторія Осташ | Додав: Ostashkіna | Дата: 30.11.2011 | Коментарі (0)