2016

ОН-5

Дисперсія відвертості (Назва добірки)

***

Ми мовчали і ловили кайф

Просто від того, що ми мовчали.

І улюблене слово «нехай»

Тільки єднало два наші причали.

І всі улюблені наші пісні

Були б не такими від тонни печалі.

Навіть краплини дощу на вікні

Тихо дивились як ми мовчали.

І як би нам не хотілось сказати

Ми зупинялись вчасно.

Коли тільки-но починаєш літати

Найбільше боїшся впасти.

І погляди наші настілки болючі,

Що їм не суперник й  Горгона.

Ми ними вдивлялися дужче і дужче

У наші душевні крони.

Час, мов шалений, летить стрілою

І вже немає чого втрачати.

Ми ще зустрінемося з тобою

І будемо знову мовчати.

***

Час пік. Горять світлофори. Горять очі.

Плавлена гума вривається в течію крові.

Ти намагаєшся пояснити на нашій з тобою мові,

Що гратись в любов – це злочин.

Ти не хочеш бути дорослим, дитя!

Завжди задаєш питання не в тему.

Знаєш напам’ять одну теорему

І намагаєшся збудувати на ній життя.

Вона інакша. Недоступна. Нерозгадана.

І всі спроби підкорення ламаються усмішкою іронії.

Ти віддаєшся повністю. Ти в агонії.

І вже душа диха на ладан, чи ладаном.

Час пік. Горять світлофори. Горять очі.

Віддає димом свіжозаварена кава,

Та тільки не в зернах духмяних справа.

Ти не з тією проводив ночі.