2016

ОН-22

«-надцять» (Назва добірки)

* * *

Так по січню пливеш наче короп в зимовій ріці,

наче корок, скоріше, з святкової пляшки шампани,

повз гірляндові водорості, мандаринових карасів,

карасів опівнічних таксі, карасів у сметані

чи в снігу, не важливо, сьогодні вже все у снігу.

В каламутних вогнях, у незграбнім народженні світу

пропливаєш повз дівчинку, дівчинка світиться на бігу

і як сніг у воді потопає у власному світлі.

Залишається річка і міст і весела юрба на мосту,

(конфеті як ікра в кучугури пірне хаотично)

повертати до берега, здерти неначе луску самоту,

одягати домашнє, вбивати колядки в YouTube,

прислухатись, як тануть обіцянки новорічні.

***

Час відійде, а вона все так само виходитиме на перон,

Із чорного дна, із шумовиння минулого пилу,

Дощ у руках, майка із тегом #I love testosterone

І пляшка вина в рюкзаку, або пляшка темного пива.

Це її збуджує, гострить неначе ножа,

Губитися в селах, закинутих фортах і підземеллях.

Знімати на камеру, як утікає травою їжак,

Як пролітає літак, як поїзд вискакує із тунелю.

Все ще попереду, думає, жити лише ось так:

Сьогоднішнім днем, сьогоднішнім сонцем і carpe diem.  

Тіло ламке готувати до старту в незримі міста   

Куди забереш усі тексти, що так і не стали діями.

Автобус її або електричка – на Камянець чи на Львів.

В дорозі дірявій душевні лататиме діри.

А поки чекає і щастя на вицвілій мапі прийдешніх днів

Обводить сердечком, і вірить у нього, вірить.