Категорії розділу | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Форма входу |
---|
Пошук |
---|
Календар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Наше опитування |
---|
Що означає для Вас літстудія "ПЕРЕХРЕСТЯ"
1. коло друзів та однодумців 2. засіб демонстрації своїх можливостей і свого хисту 3. місце живого спілкування 4. не замислююсь над цим 5. майданчик для старту в літературі 6. місце де можна дізнатися про щось нове 7. можливість обміну енергією 8. місце розваг і відпочинку 9. інше (вказати що саме) Всього відповідей: 27
|
Архів записів |
---|
Друзі сайту |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
16:45 ОН-14. Добірка "Осінній подих" (2016) |
2016 ОН-14 Осінній подих (Назва добірки)
Зорепад
Зорепад спіткнувся об сніги, В пам”яті моїй – лише сторінка, Серпень править бал для нас усіх, І звучить миттєво поєдинком. Так плачевно плавить біль нудьга, Я іду, стоячи десь на небі, Щось передвіщає дивний птах, Я йому шепочу: « Так не треба…» Ти довірив час лише мені, Я торкнулась квітів бездоганно, Озерцем відблиснула в Тобі, Музика, печаль, і … ніби… рана Так не хочу я писать Тобі, А рядки лягають знов на груди, Літо в році терпко шелестить, Місяць, співчуваючи, забуде… Те, чого не треба…Загасить… Знову у словах симфонно, У Любові все відгомонить, І не буде нас… Півслова… Я забуду… Ти вже не чекай… На семи вітрах розбуду тишу, Парко… Ніч жахлива і сумна… І до ніг… Збираю сніг колишній…
Осиротілі бажання
Осиротілі бажання німі, На півдорозі зіткнулись з тобою, Та згадкою ніби журбою, Покинуть не хочуть вогні… Обпалені тліючі струни, Небес – неблакитная даль, В осіннім замаренім шумі, Відлунює досі кришталь. Не б”ється, не топчеться слідом, Прохання твоє молоде, Навіює паленим тлідом, Нестерпність у фразах про те, Чого ти іще доторкнуть І досі… і так не посмів, У душах з душею співзвучність, Відчути готовий як слід. Гармонія злічує ранок… І силить на нитки слова, Пробач… Ніжно тліє в тумані, Світанок, народжений в нас. |
|
Всього коментарів: 0 | |