Категорії розділу | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Форма входу |
|---|
Пошук |
|---|
Наше опитування |
|---|
Що означає для Вас літстудія "ПЕРЕХРЕСТЯ"
1. коло друзів та однодумців  2. засіб демонстрації своїх можливостей і свого хисту 3. місце живого спілкування 4. не замислююсь над цим 5. майданчик для старту в літературі 6. місце де можна дізнатися про щось нове 7. можливість обміну енергією 8. місце розваг і відпочинку 9. інше (вказати що саме) Всього відповідей: 27
|
Друзі сайту |
|---|
Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Перехрестя
Автори. Твори. Події... Коротко і розлого
| Головна » Файли » Бліц-коментування "біжучих" літподій |
"Пастораль річечки". Грамотна книжка зі щасливою долею
| 01.09.2011, 00:35 | |
Давно я не тішилась такою грамотною книжкою. Хоч всяка сучасна книжка мала би бути грамотно і продумано зробленою, нести у собі цілісність і довершеність, але… …але така книжка народилася, і назвали її «Пастораль річечки» – гарно, поетично, достойно.
Приємна бежево-жовта суперобкладинка, а під нею – волошкової барви палітурка. Альбомного формату, на крейдованому папері, витриманим і читабельним шрифтом. Перше враження – файно! Книжку видано за сприяння Міжнародного благодійного Фонду «Україна 3000», упорядкування і примітки – Оксани Івасюк, передмова – Катерини Ющенко. Чернівці: «Букрек», 2011. – 192 сторінки, з ілюстраціями. Чудова графіка львівського живописця-монументаліста Богдана Сороки. (Про нього та авторів – наприкінці книги). Зазираю у зміст: під однією обкладинкою зібрано тематичну малу прозу і знаних майстрів пера, і зовсім юних. Втім, акцент, очевидно, зроблено на самі тексти, враховуючи і географію, і актуальність, і поетичність. А тепер – ближче до… річечок.
Малі річки України, які ще пульсують артеріями, живлять землю і нашу уяву, тут описано по-різному: від найвищого замилування, від міфологічнго-символічних правитоків аж до замулення русел, а відтак і наших душ. Це й не дивно, що малих річок так багато. Як свідчить Покажчик наприкінці книжки: «Україна вкрита мереживом 73 тисяч водотоків: рік, річок, річечок, стрімчаків, зворів, гуків, потічків…» (У «Пасторалі річечки» згадано про 60 малих річок України, а це вже не абищо).
А тепер – про авторів та їхні річкові ремінісценції. Віктор Баранов у своїй прозі «Вода мого дитинства» пригадує ті веселі босоногі роки, коли річка була важливою частиною людського життя, годувала, омивала, дивувала. Таким же є і спогад з дитинства Валентини Коваленко ("Такий мій рай"). У Павла Вольвача («Конка») з річкою пов’язані також теплі родинні спогади. Василь Герасим’юк пояснює, чому карпатські річки називають потоками і чому вони такі мінливі. Його прозу доречно мережано поезією. Олександр Денисенко у поезопрозі «Він мріяв жити» сягає космічного образу мега-ріки, її сутності та значущості для усього живого. Інга Кейван та Оксана Кришталева у своїх річкових роздумах порівнюють плин ріки із джазовими ритмами, з піснею, імпровізацією. У прозі Святослава Копака («Закута Полтва») є чудова паралель між річкою, яку змусили текти під Львівським Оперним. Надзвичайною і всеохопною є «Мошків потік» Софії Майданської – у цій прозі чудово поєднано історію, міфологію, людські долі, гру слів і понять, пісні, почуття і відчуття – фактично епопея, де словам тісно, а думкам розлого. Романтична проза Лесі Мручківської («Джерела») і Вікторії Осташ («Чорно-біле сучасне кіно») – це значно більше, аніж тексти і образи… Лариса Подкоритова («Злиття») у своїй короткій прозі намагається вибачитись перед річкою, яку засмітили люди. Любов Проць із материнською любов’ю оспівує річку Веретено… та всіх не перелічити.
Раджу прочитати цю книжку повністю. «Пастораль річечки» – це книга, яку хочеться час від часу гортати. Така сила малої прози і слова, що в ній живе.
Оксана Копак, Львів
| |
| Переглядів: 525 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всього коментарів: 2 | |||
| |||
