Світ увесь пізнав нас: хто ми й що ми
І чиї ми діти. І тоді ж я
Притьмом зруйнував своє барліжжя
й вийшов на всі обшири-огроми!

                                 Іван Низовий

 Нині на світанку пішов із життя поет Іван Низовий (1942 – 2011). Його поезії – ніжні й щемливі, жорсткі й непримиренні… Він однаково майстерно вправлявся із гранично відмінними жанрами – інтимною лірикою й патріотичними «піснями», наближеними за стилістикою до народної поезії.

 ***
Ти весела така,
Ти лагідна,
Й поцілунки твої відважні.
Твої губи, неначе ягоди,
Тільки трохи солодші від справжніх.

Ми ідемо, взявшись за руки,
Нам і цвіту, й пісень замало.
Голосуємо проти розлуки,
Проти сліз на тісних вокзалах.

(Із збірки «Народжуються квіти», 1964)

 У вірші «Річка мого дитинства» з читанки  «Крізь віки - вовіки»  Іван Низовий  з непідробною щирістю і самоіронією написав:

Знайте скрізь і всюди:

Ті, що скупані в Сулі, -

Зна-ме-ни-ті люди!

Це ж Дмитро в ній, Білоус

Хлюпався на плесі,

Це ж вона мочила вус

Ющенку Олексі.

Це ж і Малика вона

Пестила, мов ненька,

Колисала Виргана

Й Васю Симоненка…

Навіть я – це не секрет –

Нею чисто вмитий,

Хоч, звичайно, я поет

І не знаменитий.

 На жаль, відтепер про Івана Низового говоритимемо  в минулому часі... Вже скоро його ім'я стане частовживаним -  у повідомленнях про його смерть, спробах постфактум-виявлення ознак його геніяльности... Прикро лише, що за життя його згадували не часто. Серед нечисленних матеріалів - стаття про творчість(оригінальну і перекладацьку) І. Низового: http://mgm.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=2331

Нещодавно Людмила Калиновська започаткувала авторську сторінку І. Низового на Поетичних Майстернях… http://www.maysterni.com/user.php?id=5537

Біографія і бібліографія доступні на сайті м. Білопілля, малої батьківщини поета http://bilopillya.io.ua/s29725/nizoviy_ivan_danilovich_-_ukraenskiy_pismennik