Категорії розділу | ||
---|---|---|
|
Форма входу |
---|
Пошук |
---|
Наше опитування |
---|
Що означає для Вас літстудія "ПЕРЕХРЕСТЯ"
1. коло друзів та однодумців 2. засіб демонстрації своїх можливостей і свого хисту 3. місце живого спілкування 4. не замислююсь над цим 5. майданчик для старту в літературі 6. місце де можна дізнатися про щось нове 7. можливість обміну енергією 8. місце розваг і відпочинку 9. інше (вказати що саме) Всього відповідей: 27
|
Друзі сайту |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Головна » Файли » Геннадій ГОРОВИЙ » Вибрані твори |
30.06.2011, 22:20 | |
* * *
Колючим дротом Скручено життя. Так зимно. Зле. Але... У маках віри Згоряє білий стяг Твого серцебиття. Волошка неба Розквіта В його житах.
* * * У сутінках морського пляжу Під ледве чутний шепіт хвиль Я стомлені думки розважу: Полину десь за сотні миль Від берега – усі тривоги В пустелі моря гублять слід... Лиш хвиль смарагдові дороги Ведуть до берега і від.
* * * День від дня Відділяю комою, Крапки не ставлю. Ні. Знаком питання Дні переповнені – Радісні і сумні. День від дня Відділяю комою, Іноді ставлю тире – Або три крапки Падають втомою: Доля на кпини бере. День від дня Відділяю комою, Крапка-приблуда колись Тінню впаде Нерухомою Й тихо підніметься ввись.
* * * Врунить травневий шал у серці, Фонтанно грають кольори... Далекий вересню, не сердься, Без мене золотом гори. Мій світ – з весняного сувою, Тож воду ти не каламуть. Місток не з'єднує з тобою Мого життя сучасну суть.
* * * Заплакані очі У дня і у ночі Висушує вітер крильми... Осінні тумани Ведуть каравани До митних кордонів зими.
* * * Тужить скрипка розлуки часто, Та між нами – кохання міст. Усміхнися букетом рясту, Аби вітер твій подих приніс. На безлюдний мій берег скелястий Поверни той зелений гай, Де так ніжно лунало "здрастуй”, Що в кущі заховалось "прощай”. Усміхайся черемховим цвітом, Задурманюй мій розум ним. Чароока моя Афродіто, Моя панно з ім'ям весняним – Майя. * * * Із вод земних зринає сонце, Щоб поплисти по водах неба. Ранок.
* * * Так довго Не було дощу... Тінь дуба Потягнулася до річки.
* * * Якщо з кожною проблемою боротися вогнем, Світ укриє Одна загальна пожежа.
| |
Переглядів: 828 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |