Категорії розділу

Юлія БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА [1]
Авторська сторінка
Наташа ГОНЧАРОВА [0]
Авторська сторінка
Марина ЄЩЕНКО [1]
Авторська сторінка
Валентина ЗАХАБУРА [2]
Авторська сторінка
Наталя КЛИМЕНКО [1]
Авторська сторінка
Діма КНЯЖИЧ [1]
Авторська сторінка
Олександр КОЗИНЕЦЬ [1]
Авторська сторінка
Максим МЕРКУЛОВ [0]
Авторська сторінка
Марина МИХАЙЛЮК [0]
Авторська сторінка
Леся МРУЧКІВСЬКА [2]
Авторська сторінка
Володимир ОСИПЕНКО [2]
Авторська сторінка
Вікторія ОСТАШ [2]
Авторська сторінка
Інна ПРОКОПОВИЧ [1]
Авторська сторінка
Надія САДОВА [2]
Авторська сторінка
Антоніна СПІРІДОНЧЕВА [11]
Авторська сторінка
Євгенія ЧУГУЙ [0]
Авторська сторінка
Олександра ШАПОВАЛ [2]
Авторська сторінка
Про авторів "Перехрестя" [11]
Біо-(Бібліо)-графії...
Майстерня: Проба пера [0]
Твори початківців

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Що означає для Вас літстудія "ПЕРЕХРЕСТЯ"
1. коло друзів та однодумців
2. засіб демонстрації своїх можливостей і свого хисту
3. місце живого спілкування
4. не замислююсь над цим
5. майданчик для старту в літературі
6. місце де можна дізнатися про щось нове
7. можливість обміну енергією
8. місце розваг і відпочинку
9. інше (вказати що саме)
Всього відповідей: 27

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Четвер, 28.03.2024, 11:15
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Перехрестя

Галерея авторів та літературних героїв

Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 40
Показано матеріалів: 21-30
Сторінки: « 1 2 3 4 »

Это роман о топ-менеджерах и учредителях, манерах управления и принятия решений, о бизнес-процессах, а также о пиаре и журналистике. На первый взгляд, все они в романе «не от мира сего» - потому что автор над ними жестоко пошутил, но… Иногда вам будет казаться, что события происходят у вас в офисе, и с героями вы тоже знакомы.

Читать далее>>>
Твори | Переглядів: 925 | Додав: Антонина | Дата: 19.10.2011 | Коментарі (2)

Інтерв’ю Вікторії Осташ зі щасливою авторкою, поеткою Валентиною Захабурою з нагоди виходу її першої книжки "Ятоморе" тепер читайте в новій підрубриці «ІНТЕРВ’Ю З УЧАСНИКАМИ ЛІТСТУДІЇ» традиційної рубрики «Справи студійні» http://perehrestya.at.ua/blog/vid_damasku_do_jatomorja_pro_pershu_knizhku_virshiv_i_ne_tilki/2011-04-02-8
Критика і самокритика | Переглядів: 750 | Додав: Ostashkіna | Дата: 17.02.2011 | Коментарі (3)

Цей матеріал викликаний до життя сумними подіями - хворобою Інни Прокопович, тими випробуваннями, наслідки від яких, на жаль, нагадуватимоть про себе досить довго.

Цей матеріал - своєрідний подарунок для Інни, вияв любови і поваги до неї. З надією на скоріше одужання, звісно!

1. Проза життя

«...Найстрашніше – тобі не цікаво,
чи я дихаю, а чи ні...»

…Ці рядки із вірша Інни Прокопович нині видаються моторошно пророчими… Вона писала це зовсім про інше – про байдужість коханої людини, мабуть. А виявилось – байдужість тих, хто покликаний рятувати людські життя – лікарів, – іще страшніша. Страшніша від «найстрашнішого» (бо саме так називався цитований вище вірш – «Найстрашніше»)! /.../

2. Лірика

Йду на спалах твоєї зорі.
Від зими – до весни.
Від літа – у роси.
Де діти босі.
У траві.
І я серед них…
Світ принишк.
Слухає і сопе.
Ніч іде…

Неможливо залишитись байдужими до цих рядків Інни Прокопович. Принаймні, мені не вдається позбутися тривалого враження внутрішньої напруги, граничної щирості, сповідальності її поезії. /.../[/size]

Критика і самокритика | Переглядів: 1170 | Додав: Ostashkіna | Дата: 01.02.2011 | Коментарі (1)

...Найстрашніше – тобі не цікаво,
чи я дихаю, а чи ні...
Інна Прокопович

Поезії Інни Прокопович - класичний "неформат". Але вони осяйні - як її усмішка,
справжні і відкриті світові (і святові) - як і сама Інна.

* * *
Поетичним твоїм поглядом
Майже зруйнований мій світ
Нічого тобі не розповість,
Бо ти не слухатимеш.
Від асфальтної любові
у мене паморочиться голова.
А ти...
Про що ти думаєш?
Швидше б відповісти
за всі свої несвідомі вчинки
І мати знову вільний шлях,
Чистий папір, відкритий простір...
- як завгодно, аби швидше
Жити – будувати, а не думати - чому...
Твоя причинна наслідковість
Майже знищила мене як особистість,
Бо ти - не птах, а я – в польоті!!
Хіба ж так можна?!

Твори | Переглядів: 748 | Додав: Ostashkіna | Дата: 29.01.2011 | Коментарі (4)

Народилася на Полтавщині. Закінчила НПУ імені М. П. Драгоманова і КНУ імені Тараса Шевченка. За освітою – філолог. Пише малу прозу і поезію.

Твори друкувалися в альманахах "Пробудження" (Київ), "Дивовижність" (Київ), "Собори душ своїх бережіть" (Полтава), "Нова проза" (Луцьк), "Сполучник-IV" (Київ), "Сві-й-танок-5" (Київ).

У літстудії "Перехрестя" – з кінця 2007 року.

Про авторів "Перехрестя" | Переглядів: 745 | Додав: Ostashkіna | Дата: 28.07.2010 | Коментарі (0)

Марина ЄЩЕНКО

Коли він приїде[c]

Що їм до того, чи вона вміє любити!

Уміє! Якби розповіла – кожен позаздрив би.

Але хай не знають.

– Коли він приїде? – раптом спитали вони, і хоч Люба це питання вже чула й навіть колись відповідала на нього. Слова якось важко вдарили своїм значенням їй у голову.
– Через місяць... тобто уже за два тижні десь... – не відчуваючи власного язика, не чуючи власного голосу, говорила вона те, що закарбувалося в пам’яті наскільки сильно, що й не потребувалось будь-яких мисленнєвих зусиль.
– За два тижні! – вигукнула Таня, першокурсниця, яка мешкала з Любою в кімнаті.
– Ти ж нам покажеш його? – мов обухом в тім’я – Свєта.
А Люба стояла й лиш зачудовано посміхалася. Хай думають, що вона їм його покаже, що вона дозволить їм на нього дивитися, милуватися, а потім обговорювати, аналізувати... Ніби це так усе просто. Покаже...
/.../
... Через два дні.
– А сьогодні куди він тебе водив, що ти так пізно?
Любка втомилася. Любка відчуває, що не витримає. Кидає кляту троянду на ліжко, дивиться, як із пальця стікає свіжа кров. Така червона, така щира, як саме життя. І така ж пекуча, як і її кохання. Облизує.
– Це я його провела.
– Куди???
Зі свого життя.
– На поїзд. Йому ж восени захищатися, – не захиститься... – Йому направлення дали в Московський архів. Його місяць не буде...
– Місяць...
– Як же так, тільки почали зустрічатися, і поїхав!!
– Нарешті ти когось знайшла – і поїхав!!!
– Але всього лиш на місяць!..
– Ти ж дочекаєшся?
Їй так хотілось, щоб вони самі й далі говорили, самі відповідали на свої питання, і не чіпали її! Бо в неї усього лиш місяць, щоб вирішити, що робити тоді, коли він приїде...

Твори | Переглядів: 784 | Додав: Ostashkіna | Дата: 27.07.2010 | Коментарі (0)

Розгорнута рецензія на альманах Черкаського обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка «Спалах» (Черкаси: Брама-Україна, 2010. – 223 с.).

Друкується частинами.

«Порція» ІІІ. «Непрозово» – про прозу «Спалаху».

Критика і самокритика | Переглядів: 803 | Додав: Ostashkіna | Дата: 27.07.2010 | Коментарі (1)

Розгорнута рецензія на альманах Черкаського обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка «Спалах» (Черкаси: Брама-Україна, 2010. – 223 с.).

Друкується частинами.

"Порція" ІІ Дещиця «чистої критики».

Критика і самокритика | Переглядів: 784 | Додав: Ostashkіna | Дата: 27.07.2010 | Коментарі (0)

Розгорнута рецензія на альманах Черкаського обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка «Спалах» (Черкаси: Брама-Україна, 2010. – 223 с.).
Друкуватиметься частинами.

"Порція І". Інформаційний привід.

Влітку 2010 року побачив світ альманах Черкаського обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка «Спалах».

Критика і самокритика | Переглядів: 694 | Додав: Ostashkіna | Дата: 27.07.2010 | Коментарі (0)

… Нам з тобою все на світі можна.
Можна – все.
Але, скажи, - чи треба?

* * *

Ходить годинник: тік-так і так-тік.
Наче година, дивишся – рік.
Наче хвилина – на видих і вдих:
Трави зелені – ожеледь, сніг.

Ходить годинник сам по собі.
Там, де початок, там і рубіж,
Там, де спіткнувся – чорна діра…
Ходить годинник від зла до добра.

Ходить годинник, крок відбива,
Час розсипа на добірні слова,
Сіє хвилини, години, роки,
Зморшки глибокі, як дно без ріки.

Ходить і ходить, і краю нема.
Куряву спішна хода не здійма.
Далі - чимдуж переходить на «рись».
Йди, наш годиннику, йди, не спинись!

Ми – за тобою, а, може і до…
Ходить годинник, як Хтось і Ніхто,
І не боїться людської руки:
В нього хвилини – наші віки.

Твори | Переглядів: 887 | Додав: Ostashkіna | Дата: 09.07.2010 | Коментарі (0)