Категорії розділу

НАШІ ІНТЕРВ'Ю [1]
"Гарячі" запитання і відповіді...
На вістрі. ГОСТРОСЛОВЕЦЬ [2]
Дискусійні ("проблемні") матеріали. Теми, що потребують обговорення і(або) коментування
Активні літпроекти [4]
Про видавничі проекти які формуються

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Що означає для Вас літстудія "ПЕРЕХРЕСТЯ"
1. коло друзів та однодумців
2. засіб демонстрації своїх можливостей і свого хисту
3. місце живого спілкування
4. не замислююсь над цим
5. майданчик для старту в літературі
6. місце де можна дізнатися про щось нове
7. можливість обміну енергією
8. місце розваг і відпочинку
9. інше (вказати що саме)
Всього відповідей: 27

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Четвер, 28.03.2024, 15:39
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Перехрестя

Автори. Твори. Події... Коротко і розлого

Головна » Файли » "Гарячі" новини » Активні літпроекти

Відкрите поле творчого спілкування: Літстудії "Джерела" (Конотоп) виповнилося 30 років
12.10.2012, 01:11

Відкрите поле творчого спілкування

30  років виповнюється у 2012 році літературній студії "Джерела”, що працює при редакції газети "Конотопський край”. Ця дата, звичайно, певною мірою умовна, оскільки літературне життя нашого краю завжди було напруженим, знаменувалося талановитими авторами. Досить назвати імена Леоніда Смілянського, Івана Савича, Олексія Столбіна, чия творчість тісно пов’язана з Конотопом і Конотопщиною, згадати видатного байкаря і лірика  Павла Юхимовича Ключину, який керував районним літературним об’єднанням у 50-х роках. Міськрайонна газета завжди вміщувала літературні спроби своїх читачів, публікувала поезію, прозу, тим самим спонукаючи самодіяльних авторів до вдумливої, серйозної роботи над словом. Однак нове об’єднання творчих сил краю в літературну студію при міськрайонній газеті, яка мала тоді назву "Радянський прапор”, відбулося в 1982 році.

Ініціатором створення студії, що отримала назву "Конотопські джерела”, був редактор газети Іван Пилипович Корнющенко, талановитий журналіст, письменник і літературознавець, всебічно обдарована творча людина. Керував новоствореною студією співробітник газети В.О.Танський, журналіст і поет.

15 вересня 1982 року відбулося перше засідання літературної студії, а 2 жовтня  в газеті "Радянський прапор” уперше з’явилася "Літературна сторінка студії "Конотопські джерела”. Цю дату, певне, і слід вважати днем народження нової літературної студії. З того часу студія при газеті працює безперервно. З матеріалів, представлених газетою того далекого нині  дня, виразно постає перед читачем як коло авторів, членів студії, так і коло літературних інтересів об’єднання. Перша літературна сторінка містила вірші Ольги Качан, Якова Пономаренка, Неллі Андрюшечкіної, Володимира Танського, Ірини Юрковської, байки Петра Гришка, літературознавчі та краєзнавчі матеріали "Дещо про "Енеїду” П.Дубинки та "Про різні долі і одну мету” І.Корнющенка. Прикрашав цю сторінку фотоетюд М.Згонника "Осінь”. Як бачимо, з самого початку літературна студія мала чітко визначені творчі засади, що збереглись і до сьогодні: різноплановість літературних та літературознавчих інтересів її членів, об’єднання людей різного віку, найрізноманітніших поглядів і професій, багатожанровість, різномовність. Літературні сторінки обов’язково містили і літературознавчі дослідження, і критико-бібліографічні матеріали, і виклади новинок літератури, пов’язаних з нашим краєм, і огляди поетичної пошти, які, до речі, робилися не лише керівником студії, але і за його дорученням іншими літстудійцями. "Літературна сторінка” публікувала і прозу "малих форм” – новели, етюди, бувальщини, оповідання, серед яких - "Квіти кохання” та "Мати” Бориса Осадчого, "Наближався новий рік” Олександра Осташка.

Перший склад літературної студії невдовзі поповнився іменами Регіни Копф, Світлани Панчішної, Павла Солдатенка, Миколи Погорілого, Ірини Козлової. На літературних сторінках з’явилися вірші Ольги Петренко, Володимира Глуховця, Наталії Деркач, Галини Гаркушенко. Віддаючи належне співдружності мистецтв, "Літературна сторінка” вміщувала також фотозамальовки М.Згонника, І.Руденка, І.Корнющенка, В.Самбуренка, В.Білецького, графічні роботи художників Ю.Рєзніченка, І.Іваненка, В.Оболоника.

У різний час студією керували такі знані в нашому краї журналісти, як Володимир Іванович Троценко, Еммануїл Зіновійович Фельдман, Надія Пилипівна Петренко. Звичайно, особа керівника значною мірою впливає на емоційну і творчу атмосферу засідань студії. Незабутні у пам’яті такт і делікатність В.І.Троценка. Незабутні також і палкі творчі дискусії студійців, спрямовувані Е.З.Фельдманом, коли ламалися списи довкола якогось поетичного образу, натхненно обстоювалися поетичні позиції, іронія переходила в сарказм, а схвалення – у захоплення. Так само незабутнім було і спілкування з винятково талановитою поетесою і журналісткою Н.П.Петренко, коли  найменша недовершеність, найменше послаблення поетичної напруги помічалися, і автор опинявся перед необхідністю постійного самовдосконалення, самоаналізу, творчого пошуку, безперервної роботи над словом.

З 1993 року і до сьогодні літературною студією "Джерела” керує Ірина Михайлівна Козлова. За останні роки склад студії значно змінився. З’явились нові імена, розкрились нові грані обдарувань тих, хто пише давно. При Центрі дитячої та юнацької творчості зараз діє дитячо-юнацький філіал студії "Джерела”, що гуртує авторів шкільного віку, студентів.

Кожний період існування літературної студії – сузір’я нових імен. У 1988-89 роках – Світлана Соколова, тоді – лаборант школи №13, Димитрій Бабич, тоді – восьмикласник школи №12. Нині вони обоє – відомі в Україні журналісти. У 1991-92 роках – Маргарита Мовчан, Муза Макаренко, Оксана Чернявська, Наталія Воліваха. Майже всі вони обрали згодом фах, пов’язаний зі словом – філологію або журналістику. У цей же час загорілася на небосхилі "Джерел” зірочка Олі Башкирової, учениці школи №13, а нині – члена Національної спілки письменників України, кандидата філологічних наук. Тоді ж стали активно працювати в літстудії краєзнавець Ігор Лисий, бард Олександр Спицький, поет і перекладач Володимир Савків, поет і журналіст Олександр Рєзнік.

Особливо плідним для студії видався період 1993-1994 років, позначений цілим рядом помітних публікацій у газеті. Кожна з цих сторінок була, по суті, невеликим поетичним збірником, бо вміщували вони до трьох десятків віршів, представляли добрий десяток імен. Відкриттям цього періоду стали Олександр Гавриленко з села Михайло-Ганнівка та Наталія Герасименко, учениця школи №13, а згодом - головний редактор "Конотопського краю”.

1994 рік пам’ятний для студії ще й виходом, вперше в історії, колективної збірки "Поетичний край”, своєрідного творчого звіту літстудійців. Понад три десятки авторів представлені в збірнику, все розмаїття творчих обдарувань – від зрілих майстрів до юних початківців. Ідея створення цього збірника належить незабутньому Олексію Івановичу Примаку, поету, журналісту, співробітнику міськрайонної газети. Він мав особливе чуття на поетичні таланти, умів підтримувати творчі здобутки, делікатно вказати на недовершеність тих чи інших поетичних рядків, він радів кожному поетичному досягненню літстудійців, як власному, і щиро пишався відкритими ним численними новими іменами, які й сьогодні складають гордість "Джерел”: Галина Опришко, Володимир Набока, Михайло Казарцев, Віталій Дяговець, Сергій Холмецький, Світлана Каружеліс, Валентина Литвин, Анатолій Петрухно, Алла Спригіна, Олена Кислиця, Олена Заболотько – всі вони з повним правом можуть назвати Олексія Івановича "хрещеним батьком” у поезії. Літературні сторінки газети «Конотопський край» щедро розміщували твори поетів-аматорів, чим любителі красного письменства завдячували головному редакторові газети, заслуженому журналісту України Галині Андріївні Ільченко.

Вірші деяких міських поетів покладено на музику.  Особливо активно створювались пісні про рідне місто в рамках конкурсу, що його проводила редакція газети. Пісні на вірші місцевих авторів мають у своїх доробках Герман Соловйов, Володимир Маляров, Ірина Бомштейн, Людмила Пустовойтова, Олексій Селицький, Іван Супрун, Олена Чиніна, Регіна Копф.

Змінилося життя, змінилися місто і газета. Змінилася і студія "Джерела”, але вона й зараз залишається тим, чим постала в уяві тих, хто стояв біля її витоків, - відкритим полем творчого спілкування.  Сьогодні активно працюють на ниві літературного аматорства Микола Матвійчук,  Людмила Глушко, Федір Рижий, Алла Флікінштейн, Галина Круглікова, Вікторія Третьякова, Віталій Дяговець. Наталя Вербицька. Значні літературні перспективи мають нині представники її наймолодшого покоління: Ганна Лук’яненко, Марина Сачок, Валерія Лазебна, Олена Городнича, Олеся Сахно, Станіслав Кушнаров, Роман Прокопенко, Вероніка Коростельова, Артем Довгополий, Артем Занора.  Серед молодого покоління літстудії є автори, чиї літературні успіхи засвідчені й на всеукраїнському рівні. Це лауреати міжнародного конкурсу «Гранослов» Ольга Башкирова, Анна Малігон, Володимир Худенко, дипломанти цього високого конкурсу  Тетяна Троянович, Алла Миколаєнко та Олег Єршов, лауреат численних фестивалів авторської пісні Сергій Городничий, переможець багатьох поетичних конкурсів та фестивалів Олена Савела.

Попереду – нові відкриття, нові імена, нові публікації. Хотілося б, щоб надбання літературної студії, всіх її поколінь було відкрите і доступне широкому колу наших читачів – конотопчан, щоб започатковані 30 років тому літературні традиції міцніли і розвивалися на сторінках сьогоднішнього "Конотопського краю”.

Керівник літературної студії «Джерела» Ірина Козлова

м. Конотоп Сумської області

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Активні літпроекти | Додав: Ostashkіna | Теги: конотоп, Ірина Козлова, Літстудія Джерела
Переглядів: 1598 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1 Ірина Козлова!  
0
Щиро дякуємо за публікацію! Бажаємо "Перехрестю" натхненної осени! Дружімо студіями!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]