Категорії розділу | ||
---|---|---|
|
Форма входу |
---|
Пошук |
---|
Наше опитування |
---|
Що означає для Вас літстудія "ПЕРЕХРЕСТЯ"
1. коло друзів та однодумців 2. засіб демонстрації своїх можливостей і свого хисту 3. місце живого спілкування 4. не замислююсь над цим 5. майданчик для старту в літературі 6. місце де можна дізнатися про щось нове 7. можливість обміну енергією 8. місце розваг і відпочинку 9. інше (вказати що саме) Всього відповідей: 27
|
Друзі сайту |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Головна » Статті » Валентина ЗАХАБУРА » Твори |
Птахи, ніби краплі дощу Птахи, ніби краплі дощу, І знов відбивають ритм Жбурля невблаганна ніч Золоте лоша Холоне вечір й золоте лоша В долонях осінь – легкокрилі сни, І голос ледь ворушить цю імлу. Це осінь Це осінь, осінь, осінь – більш нічого Ця осінь – знов тікати від людей Цю осінь, осінь, осінь зберегти Весна (від Воронцовського палацу до Полісся) Там озеро де мрії спочивають Там Ельдорадо чи Едем сповиті Там сніг розтане й сонечко ясне Там серце твоє Хвилями, хвилями... Хвилями, хвилями кудлаті вогники Передчуттям хвостик шафи брунькується Барви пастельні, мов тіні навіяні, Бурштинки втомою із чола котяться. Та коромисло крізь ніч перекинуте Паморозь вкрила стерню над покосами, Золотий, срібний, залізний… Класичний стиль Шустрикові Я малюю хмарки на папері, А я хочу стояти поруч, Це так дивно: тобою жити, А я хочу до тебе світлом, Моє кохання Моє кохання, твій погляд, твій подих... Моє кохання, самотнє й жорстоке, Ятоморе Море приходить до мене повз вікна – Шурхіт таємний нічного створіння – Море – це місто із мушлів й коралів, Київ (анатомічно) Я блукаю провулками звивин, Й проростає волоссям крізь череп, Не торкайся до сонцесплетіння! | |
Переглядів: 866
| Теги: |
Всього коментарів: 0 | |