Категорії розділу

БІО [1]
(Авто)біо(бібліо)графія учасника
Твори [2]
Вибране
Критика і самокритика [8]

Форма входу

Кошик

Ваш кошик порожній

Пошук

Наше опитування

Що означає для Вас літстудія "ПЕРЕХРЕСТЯ"
1. коло друзів та однодумців
2. засіб демонстрації своїх можливостей і свого хисту
3. місце живого спілкування
4. не замислююсь над цим
5. майданчик для старту в літературі
6. місце де можна дізнатися про щось нове
7. можливість обміну енергією
8. інше (вказати що саме)
9. місце розваг і відпочинку
Всього відповідей: 27

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Неділя, 20.08.2017, 13:48
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Перехрестя

Галерея авторів та літературних героїв

Головна » Статті » Антоніна СПІРІДОНЧЕВА » Критика і самокритика

«Спалахнуло» у Черкасах, у Києві чутно… "Порція" ІІ
"Порція" ІІ Дещиця «чистої критики».

Загалом підтримуючи задум упорядників (Оксани Галаєвої та Юлії Гончар) – нетрадиційну для сучасного українського літпростору ідею відкритості, неклановості, що саме вона, у парі з критерієм літературної майстерності (талановитості, оригінальності), скеровувала відбір авторів і їхніх творів для публікації, не можу погодитись із принципами архітектоніки видання.

Строкатість авторського складу не кращим чином відбилась на внутрішній структурі видання. Відсутня послідовність у поданні матеріалів та оформленні однотипних блоків. Зокрема, за різними критеріями здійснено поділ на розділи: «Проза», «Поезія», «Твори для дітей», «Літературне об’єднання імені Миколи Бажана».

На мою думку, не зовсім виправданим є окремий розділ «Твори для дітей». По-перше, тому, що творів цих не так вже й багато (20 сторінок із 223-х; за кількістю уміщених творів – 16 загадок (від 2-х до 8-ми рядків кожна), 14 скоромовок (теж коротких), три зразки малої прози (по пів сторінки кожний), одна маленька казка (1,5 сторінки), три вірші та один уривок прози більшого розміру (очевидно, повісті, бо жанр не зазначений). По-друге, жанровий поділ майже такий самий, як і в двох попередніх відділах («Поезія» і «Проза»).

Дещо непослідовний підхід продемонстрували упорядники і до представлення учасників двох сторонніх (дружніх) літгуртів – твори учасників КМЛС «Перехрестя» вміщені за загальним принципом (алфавітним), тоді як творчість членів Літературного об’єднання імені Миколи Бажана – окремим блоком. До речі, твори учасників «Перехрестя» займають 24,5 сторінок (навіть трохи більше, ніж твори для дітей). Ця структурна «проблема» виникла, скоріше за все, через неможливість підвести під такий «студійно-об’єднанський» принцип твори Світлани Хопти та Вано Крюґера, які формально не входять ані до «Перехрестя», ні до кола «уманської спілки» – бажанівців. Можливим виходом із подібної ситуації могло бути створення окремого відділу «Наші гості» чи «Друзі нашого літ’обєднання», куди увійшли б твори всіх авторів, що не є членами Черкаського обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка. У межах цього розділу можна було так само використати алфавітний принцип.

Обрано не дуже вдалий, на мою думку, спосіб «сигналізації» елементів структури: уміщення назви розділу лише на колонтитулі, через що перший твір альманаху, малу прозу Дениса Андрущенка «П’ять копійок», легко прийняти радше за передмову до видання (бо йому не передує заголовок розділу «Проза»). З тих самих причин не відчутно (ані естетично, ані візуально) і межу між розділами «Поезія» і «Твори для дітей». Назви розділів взагалі не вказано у змісті, що також утруднює спілкування читача із виданням.

Наприкінці розділу «Поезія» порушено обраний принцип черговості авторів – алфавітний: Артур Шаповал явно мав бути уміщений після Олександри Шаповал (цікаво, що у відомостях про авторів послідовність правильна). Загалом алфавітний принцип у виданнях цього виду – альманахах – не найліпший варіант: з одного боку – згодна, ніхто не ображений, що його вміщено саме там, а не деінде, але, з іншого (і це значно важливіше, як на мене!), читач плутається у такій кількості авторів, не розрізняючи під час першого знайомства, чиї твори читати в першу чергу (і уважно), а чиї лише «пробігти» оком і перегорнути. Припускаю, що ця заувага надто суб’єктивна, а проте, чи не є одним із найперших виявів культури видання повага до читача?

Культура видання виявляється також в уніфікації однакових (однотипних) елементів, чого, на жаль, бракує рецензованому виданню. Не уніфіковано навіть назву Об’єднання: на обкладинці читаємо «Альманах Черкаського літературного об’єднання ім. Василя Симоненка», на першій сторінці титульного аркуша – «Альманах Черкаського обласного літературного об’єднання ім. Василя Симоненка» (саме останній варіант ще двічі повторено на звороті титульного аркуша).

Така сама ситуація і у відомостях про авторів: трапляється то «обласне літературне об’єднання імені Василя Симоненка», то «Літературне об’єднання імені Василя Симоненка», то просто «літоб’єднання імені Василя Симоненка», чи навіть «Літоб’єднання». Вочевидь, і це підтверджується усталеними нормами подання власних назв, правильною формою було б «Черкаське обласне літературне об’єднання імені Василя Симоненка» (з великої літери в слові «Черкаське» і повною формою слова «імені» (не «ім.», бо далі йдуть не ініціали В. Симоненка, а повне ім’я). І саме така форма використана у аналогічній ситуації – у назві останнього тематичного розділу «Літературне об’єднання імені Миколи Бажана».

Знаючи про тривале, прискіпливе і надуважне редагування текстів творів, про те, як багато зусиль упорядниці доклали до підготовки цього альманаху, із прикристю зауважила повну відсутність «редакторської руки» у службовій частині видання. Це помітно вже на рівні вихідних відомостей. Зокрема, оформленні знаку охорони авторського права (копірайта). Дивним чином не захищеними виявились права самих упорядників, відсутня кома перед роком оприлюдення.

Особливо рясніє технічними невправностями такий елемент службової частини як «Інформація про авторів». Складається враження, що ніхто навіть не перечитував поданих авторами відомостей, адже не простежується ані стильової єдності цих матеріалів, ані послідовності уміщення однотипних відомостей (дата народження, освіта, творчі здобутки тощо), ані єдності подання власних назв (зокрема, назва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького подається у кількох варіантах). Так само не відстежено загальноприйнятих (офіційних) варіантів таких власних назв як «Міжнародний конкурс молодих літераторів «Гранослов», поважних столичних вишів (КНУ імені Тараса Шевченка, КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого). Не завжди зберігається алфавітний принцип уміщення відомостей: так, Ярослава Алтабаєва чомусь «іде» після Дениса Андрущенка та Анатолія Антонця, хоча за алфавітом «ал» має передувати «ан». На с. 209–211 взагалі стався якийсь системний збій послідовності: очевидно, Вано Крюґер мав «стояти» перед авторами на «л» – між «Олена Корсак» та «Оксана Ланська»; відповідно Вікторія Осташ – між «Юрій Мяус» і «Марія Прокопенко», натомість обидва згаданих автори чомусь уміщені після «Світлана Хопта», а далі дія алфавітного принципу відновлюється, хоча «Солодар» мала бути уміщена після «Садова» та «Сизова».

Не мотивовано і розрізнення у способах оприлюденння відомостей про авторів: про більшість із яких можна дізнатися із відповідного підрозділу службової частини видання «Інформація про авторів», натомість відомості про авторів останнього тематичного розділу «Літературне об’єднання імені Миколи Бажана» передують творам кожного учасника цього літгурту. За такою логікою вони не входять до числа авторів альманаху? Аби уникнути цієї плутанини, варто було б одразу структурно розділити «своїх» і «гостей» (що вже було запропоновано нами вище), або не виділяти у такий явний спосіб, або ж поставити усіх «запрошених» в однакові умови, наприклад, літстудійців «Перехрестя» також виділити окремим блоком.

Дозволю собі висловити ще одне побажання. Зважаючи на велику кількість авторів альманаху і той факт, що дехто з них уміщений двічі (і навіть тричі) у різних тематичних розділах (поезія, проза, дитячі твори), цьому виданню явно бракує іменного покажчика, який значно сприяв би швидкому пошуку потрібного читачеві автора і його творів різних жанрів.

Звісно, ці та інші недогляди можна було б не помічати (упевнена, хтось може назвати їх незначними чи не вартими уваги). Навіщо тоді я пишу це, ризикуючи образити упорядників, зіпсувати свої справді чудові і довготривалі стосунки із цими талановитими, цікавими і дуже приємними людьми? Спробую пояснити.

По-перше, вбачаю в них потужних самодостатніх особистостей, що їм властива здатність до саморозвитку, уміння гідно сприйняти конструктивну критику і при роботі над наступними (упевнена – вони будуть, нові проекти!) виданнями врахувати критичні зауваги, і тим самим уникнути значної частки типових помилок. По-друге, не бажаю перетворювати літстудійний сайт «Перехрестя» на курник, в котрому півень вихваляє курку, бо вона схвально відгукується про півня. По-третє, вірю, що дружні стосунки ґрунтуються виключно на щирості і правдивості, і саме це намагаюсь продемонструвати своєю критикою. Сподіваюсь, саме так це зрозуміють і шановні упорядники цьогорічного альманаху «Спалах». На цьому ложку дьогтю вважаю ретельно відмитою, і (нарешті!) з радістю можу перейти до приємного і значно суттєвішого – аналізу творів.

Відзначаючи високий фаховий рівень і літературний смак упорядників альманаху, не можу не констатувати достойну якість (технічну, тематичну, естетичну) зібраних творів, серед яких не знайдеш жодного випадкового, прохідного. До того ж, представлено твори найрізноманітніших жанрів – прозу (мікропрозу, поезію в прозі, новели, публіцистичну прозу чи замальовки, уривки прозових творів більшого обсягу); поезію (соціально-побутову і політичну, урбаністичну і рустикальну, інтимну і пейзажну, філософську й іронічну…).

Розбір прози – читайте у наступній порції.

Категорія: Критика і самокритика | Додав: Ostashkіna (27.07.2010)
Переглядів: 380 | Теги: архітектоніка видання, альманах Спалах, Літоб’єднання імені Василя Симоненк, Літстудія ПЕРЕХРЕСТЯ, Літоб’єднання імені Миколи Бажана | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]